Дипломна робота на тему:Облік та аудит дебіторської заборгованості
ЗМІСТ
ВСТУП
Розділ 1. Теоретичні основи організації розрахунків з іншими дебіторами
1.1 Економічна суть дебіторської заборгованості та її види
1.2 Основні принципи методики обліку дебіторської заборгованості
1.3 Методичні прийоми та контрольно-аудиторські процедури
Розділ 2 Організація та облік дебіторської заборгованості
2.1 Визнання дебіторської заборгованості
2.2 Оцінка дебіторської заборгованості та її зарахування на баланс
2.3 Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості та способи її визначення
2.4 Списання безнадійної дебіторської заборгованості і облік резерву сумнівних боргів
2.5 Облік дебіторської заборгованості в умовах використання електронно - обчислювальної техніки.
Розділ 3 Організація і методика проведення аудиту розрахунків з іншими дебіторами
3.1 Організація і планування аудиту дебіторської заборгованості
3.2 Перевірка дебіторської заборгованості за встановленими критеріями оцінки фінансової звітності
3.3 Методи аналізу та їх використання під час проведення аудиту дебіторської заборгованості
3.4 Документування результатів аудиту та найтиповіші помилки при перевірці дебіторської заборгованості.
3.5 Порядок формування аудиторського звіту та аудиторського висновку
3.6 Організація охорони праці спеціаліста з обліку та аудиту дебіторської заборгованості
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
Кількість сторінок 67. Вартість роботи 30 грн
1.1 Економічна суть дебіторської заборгованості
Взаємовідносини між підприємствами, організаціями, установами та населенням, що обумовлені дією ринку, носять характер грошових розрахунків. Ці взаємовідносини засновані на використанні грошей в залежності від їх функцій як коштів обертання і платежу. При цьому підприємства являються постачальниками для одних та покупцями для інших.
За економічним змістом розрахунки поділяються на дві основні групи: за товарними операціями (розрахунки між підприємствами і господарськими організаціями за реалізовану продукцію, виконані роботи і придбанні матеріальні цінності та послуги); за нетоварними операціями (платежі до бюджету, тобто податок на прибуток тощо, сплата страхових платежів, отримання бюджетних асигнувань, розрахунки за претензіями, недостачами і розкраданнях, інших).
Грошові розрахунки здійснюються або у формі безготівкових платежів або у формі платежів готівкою. Всі безготівкові розрахунки виконуються через банки, а готівкові через касу. В основному здійснюються безготівкові розрахунки та бартерні операції.
Безготівкові розрахунки між підприємствами виконуються за платіжними дорученнями, акредитивами, особливими рахунками, чеками, векселями тощо.
Під дебіторською заборгованістю розуміють заборгованість організацій, фізичних осіб донної організації (наприклад, заборгованість покупців за придбану продукцію, підзвітних осіб за видані їм під звіт грошові суми). Організації та особи, що є боржниками даної організації, називаються дебіторами.
Дебіторська заборгованість виникає при перерахуванні грошей за майбутні поставки цінностей і послуги, перерахування платежу зразу за кілька місяців (орендна плата тощо.), а також в зв’язку з заборгованістю окремих осіб по нестачах і розкраданням.
В бухгалтерському балансі дебіторську заборгованість відображають по її видам. Облік дебіторської заборгованості при розрахунках з покупцями ведеться по ціні реалізації продукції.
В деяких випадках (по спеціальним завданням чи при виникненні сумніву в можливості утримання боргу) необхідно визначити реальність дебіторської заборгованості. Останнє може бути реальною, спірною і безнадійною.
Для визначення реальності боргу необхідні підтвердження дебітора, дані про існування боржника, документальне обґрунтування боргу і доні про його тривалість.
Спірною називається заборгованість, по якій пред’явлені позови і претензії (спірні борги, дебітори по претензіям); безнадійною, - по якій немає перспектив отримання, через що вона буде списана у збиток. Сюди відносяться борги, утримати які відмовились судово-арбітражні органи; борги, по яким сплинув строк позовної давності, борги відповідних підприємств і безвісті пропавших чи незаможних осіб, борги, що не мають документального обґрунтування для пред’явлення позову, недостачі понад норми природного збитку при відсутності винного.
Дебіторська заборгованість, з точки зору її реальності, може бути проаналізована тільки шляхом використання первинних документів і даних аналітичного бухгалтерського обліку. Особливо розглядається по цим даним склад іншої дебіторської заборгованості, що може складатися із заборгованості законної (наприклад, підзвітних осіб) і незаконної (наприклад, простроченої заборгованості по квартирній оплаті).
Дебіторська заборгованість згідно Стандарту 10 розділяється на довгострокову і поточну.
Довгостроковою дебіторською заборгованістю вважається та, яка не виникає в ході нормального операційного циклу і буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.
Поточною дебіторською заборгованістю вважається та, яка або виникає в ході нормального циклу, або буде погашена на протязі дванадцяти місяців з дати балансу.
Дебіторська заборгованість приводить до позапланового перерозподілу засобів між підприємствами. Дебіторська заборгованість викликає погіршення фінансового стану підприємства, так як йому стає важче маневрувати засобами через тимчасове вилучення їх з обороту. Дебіторська заборгованість послаблює господарський розрахунок. Крім того, дебіторська заборгованість створює ряд платежів, що створюються в зв’язку з розрахунковими взаємовідносинами з підприємством-платником. Навпаки, погашення заборгованості одним підприємством створює можливість ліквідації кредиторської заборгованості і для ряду інших.
Зниження дебіторської заборгованості показує, що підприємство приймає міри щодо утримання, а ріст – означає ослаблення фінансової роботи. Причиною дебіторської заборгованості частково являються платежі покупців.
За економічним змістом розрахунки поділяються на дві основні групи: за товарними операціями (розрахунки між підприємствами і господарськими організаціями за реалізовану продукцію, виконані роботи і придбанні матеріальні цінності та послуги); за нетоварними операціями (платежі до бюджету, тобто податок на прибуток тощо, сплата страхових платежів, отримання бюджетних асигнувань, розрахунки за претензіями, недостачами і розкраданнях, інших).
Грошові розрахунки здійснюються або у формі безготівкових платежів або у формі платежів готівкою. Всі безготівкові розрахунки виконуються через банки, а готівкові через касу. В основному здійснюються безготівкові розрахунки та бартерні операції.
Безготівкові розрахунки між підприємствами виконуються за платіжними дорученнями, акредитивами, особливими рахунками, чеками, векселями тощо.
Під дебіторською заборгованістю розуміють заборгованість організацій, фізичних осіб донної організації (наприклад, заборгованість покупців за придбану продукцію, підзвітних осіб за видані їм під звіт грошові суми). Організації та особи, що є боржниками даної організації, називаються дебіторами.
Дебіторська заборгованість виникає при перерахуванні грошей за майбутні поставки цінностей і послуги, перерахування платежу зразу за кілька місяців (орендна плата тощо.), а також в зв’язку з заборгованістю окремих осіб по нестачах і розкраданням.
В бухгалтерському балансі дебіторську заборгованість відображають по її видам. Облік дебіторської заборгованості при розрахунках з покупцями ведеться по ціні реалізації продукції.
В деяких випадках (по спеціальним завданням чи при виникненні сумніву в можливості утримання боргу) необхідно визначити реальність дебіторської заборгованості. Останнє може бути реальною, спірною і безнадійною.
Для визначення реальності боргу необхідні підтвердження дебітора, дані про існування боржника, документальне обґрунтування боргу і доні про його тривалість.
Спірною називається заборгованість, по якій пред’явлені позови і претензії (спірні борги, дебітори по претензіям); безнадійною, - по якій немає перспектив отримання, через що вона буде списана у збиток. Сюди відносяться борги, утримати які відмовились судово-арбітражні органи; борги, по яким сплинув строк позовної давності, борги відповідних підприємств і безвісті пропавших чи незаможних осіб, борги, що не мають документального обґрунтування для пред’явлення позову, недостачі понад норми природного збитку при відсутності винного.
Дебіторська заборгованість, з точки зору її реальності, може бути проаналізована тільки шляхом використання первинних документів і даних аналітичного бухгалтерського обліку. Особливо розглядається по цим даним склад іншої дебіторської заборгованості, що може складатися із заборгованості законної (наприклад, підзвітних осіб) і незаконної (наприклад, простроченої заборгованості по квартирній оплаті).
Дебіторська заборгованість згідно Стандарту 10 розділяється на довгострокову і поточну.
Довгостроковою дебіторською заборгованістю вважається та, яка не виникає в ході нормального операційного циклу і буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.
Поточною дебіторською заборгованістю вважається та, яка або виникає в ході нормального циклу, або буде погашена на протязі дванадцяти місяців з дати балансу.
Дебіторська заборгованість приводить до позапланового перерозподілу засобів між підприємствами. Дебіторська заборгованість викликає погіршення фінансового стану підприємства, так як йому стає важче маневрувати засобами через тимчасове вилучення їх з обороту. Дебіторська заборгованість послаблює господарський розрахунок. Крім того, дебіторська заборгованість створює ряд платежів, що створюються в зв’язку з розрахунковими взаємовідносинами з підприємством-платником. Навпаки, погашення заборгованості одним підприємством створює можливість ліквідації кредиторської заборгованості і для ряду інших.
Зниження дебіторської заборгованості показує, що підприємство приймає міри щодо утримання, а ріст – означає ослаблення фінансової роботи. Причиною дебіторської заборгованості частково являються платежі покупців.
| Главная | Курсовая работа на заказ | Контрольная работа | Диссертация на заказ |